Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Імаго - ВІРШ

Те, що в рядок упало все важче й важче. Там, де плелась мережка, там діри, діри. Ниток міцних шовкових не стало, а чи Висохли фарби, струни провисли в ліри? Ти , читачу, вже вибач, так сумно, сумно. Ніби й золОтить осінь своє з розмахом. В лялечки умотались веселі думи. Ніби й не гусінь слово, та й не імаго. А до весни чекати ще довго, довго. Сіра запона грудня вікно закриє. Лютого муха біла впаде на щоки. Тільки у квітні кокон відпустить крила.