Всю тугу проганяю з серця геть,
Забуду, як дитячі всі тривоги,
Назустріч долі поміж перехресть,
Я йду шукати праведні дороги.
Зі мною мрія і цей битий шлях,
Зі мною поруч вірних друзів руки,
Вогонь в душі не згас і не зачах
І не страшна мені у самоті розлука.
Тут наді мною Янгола крило,
Ще чує Бог мої палкі молитви,
Так гріє душу молоде зело,
Іду шляхами наче полем битви.
Вже не програю - знаю наперед,
Позаду мною пройдена дорога,
Я напишу ще не один куплет,
Вклоняюся землі своїй та Богу.
Галина Грицина.
