Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Штука: Замкнуті душі - ВІРШ

UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Зараз на сайті - 1

Небайдужий

Пошук


	автора за іменем
	автора за містом
	автора за ID
	вірша за назвою
	вірша за ID

Перевірка розміру

Замкнуті душі

А я боюсь вірші писати,
Хоча вони із мене пруть.
Писати хочу про кохання,
Але виходить тільки лють.
Слова мов жар із язиками
Від болі відчаєм плюють.
Писати хочу про природу,
Як квіти всюди зацвітуть.
Але мій зір мутний від диму,
Я бачу лиш дощі, що б'ють.
Я бачу лиця невеселі,
Які мов тіні просто йдуть.
В яких емоції пропали,
Які існують, не живуть..
Я пам'ятаю як писалось,
Як серце билось із грудей.
Я пам'ятаю як сміялись,
Як люди тішили людей.
А зараз душі заховались 
За сотні, тисячі дверей.
Самі замкнулися і разом
Замкнули всіх своїх дітей.
12.10.2025

ID: 1049418
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 12.10.2025 23:35:48
© дата внесення змiн: 12.10.2025 23:35:48
автор: Штука

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги

Попередній твір Наступний твір

Перейти на сторінку автора

Редагувати

Видалити

Роздрукувати

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (123)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Теодот, Адам Буткевич, Наталі Косенко - Пурик, gudzyk, Галина Лябук
Середня оцінка поета: 0	Середня оцінка читача: 0

КОМЕНТАРІ

Галина Лябук, 14.10.2025 - 22:20

Сумні, жорстокі реалії, змінилися люди. Цілком погоджуюсь, з тим, що пишете, бо Ваш вірш, це крик душі. Пишіть, виливайте біль, вірші Ваші читала, вони чудові.

Наталі Косенко - Пурик, 13.10.2025 - 07:05

Класно, Ярославе, передали душевний стан. Пишіть, творіть, шукайте тепло і красу де навіть здається, що їх немає і обов'язково знайдете. Людська фантазія немає меж.

Нові твори