Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: осінь заблудилась в літі - ВІРШ

Заблудилась осінь в літі. В зелении гаи залізла навпрошки. Розкинула чарівність в колориті. Припорошила золотом сади. Літо чарівністю замилувалось. Усмішку шле, зеленим оком вабить. До осені на танець напросилось. Тільки її партнером своїм марить. Кружляють разом в кольорових звуках. Спішать мелодію кохання заплести. Всю грацію показують у рухах, Поки їх плід не рознели вітри. Натанцювавшись вдосталь на світанку, Осінь ще більш запюбувала літо. Своїми фарбами зацарювала спозаранку. В свої обіими запросила вміло. І літо осінь так заполонила, Воно почервоніло, багрянцем залилось. Вдягнутись в барви осінь запросила. Весь колорит міняти довелось. І вже злились у воєдине ціле. Ця осінь з літом - так вже повелось. Вже літо заблудилось ніжне, миле.. В проміннях сонця з золотом злилось.