*****
Здолаємо ми перешкоди,
Як об’єднаємося всі.
Й ніщо вже не завдасть нам шкоди.
На світі цім у всій красі
Його ми будемо всі жити,
Можливо, навіть повсякчас,
Якщо ми будемо робити
Належно. Лиш тоді до нас
Щаслива доля завітає,
З якою житимемо ми,
Допоки наш вік-час минає.
Колись мине ж, бо ми людьми
Усі на світ цей народились,
Та щоб не темні почуття
Й думки, а щоб лиш світлі лились
У нас впродовж всього життя,
Його мить кожну та робили
Належно, всюди й повсякчас,
Щоб добрий слід свій залишили,
Допоки не минув наш час,
Нащадкам, що ще будуть жити,
Які в цей світ земний прийдуть,
Щоб в щасті жити, не тужити.
Життя в цім полягає суть.
Адже воно із часом плине
І також з ним колись мине
Навіки, бо життя єдине
У кожного із нас, одне.
Тому воно і є безцінним
В цім світі. Зна це кожен з нас.
Отож життям ми повноцінним
Усі живімо повсякчас
І всюди, доки проминає
Так непомітно в нас воно,
Бо, певен, кожен з нас це знає –
Для цього нам життя й дано.
Євген Ковальчук, 11. 10. 2021
