Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: золотиста осінь - ВІРШ

Яка краса ця золотиста осінь! Які принади шле у пору цю! Ліс вибритии стоїть як красень. І приміряє жовту цю сукню. А сукня золотом розшита до ніг пада. Показує свої принади залюбки. А як берізка цим принадам рада. Вона ще так не одягалась в ці роки. Тополя вибрала сукню зелено- жовту, Ще и золотом підфарбувала краи. Осика и клен червонии одяг носять. Стоїть багрянии невпізнаннии гаи. Дерева- красені в погорді за свіи одяг Коричневі жакети і штани. Хизуються статурою при людях. Зустрінуть осінь з радістю вони. Пишається своїм вбранням ялинка. Завжди зелена, пишна і струнка. Баидуже їи, що з кольором не виишло. Зато без одягу ніколи не була. Отак весь ліс і луг, і поле Спішать зустріти осінь золоту. Вона ж їх імідж весь до ниточки обнове. І зберегти попросить цю красу. Багата осінь наша на принади. Багата на розкішне це вбрання. А потім тихо, ніжно, без тривоги. Все білим золотом запорошить зима.