УЖЕ МИ ДОРОСЛІ
Ще листя зелене висить у садках
Ось-ось пожовтіє і вниз полетить .
А дощик помиє будинку ввесь дах.
І холод окутає душі умить.
А ми все ще гоним від себе тепло.
В розмові приємних не чуємо слів.
Від них ми відвикли, давно це було...
А зараз лиш бачим одних ворогів.
Уже ми дорослі і навіть старі.
Давайте дивитись простіш на життя.
Так хочеться жити завжди у добрі.
Й не знати ніколи того каяття.
