Ранок. Я йду.
І вже не тепла осінь.
Ой ,як же смачно пахне в повітрі свіжий хліб!
На мить призупиняють, бо стелиться чудовий
Його гарячий смак і припах запашний.
Я йду. Думки.
В кишенях мерзнуть руки.
Навколо прокидається вже час .
Щодня ведуть кудись вперед дороги,
У кожного свої, що врешті зводять нас.
Трамвай, таксі
Та ранішній автобус
Запрошує в салон і рушить з нами в путь,
Мій вірний провідник, думок моїх художник,
Нікому він не дасть не там звернуть.
Холодний ранок
Вдягає аромати,
І спогади дитинства спливають на очах -
Де в подумках біжу зеленими стежками,
Що сіяла бабуся та хліба хрусткий смак.
26.09.2025
