* * *
Коли на тобі розриває людину,
І запах кишок накриває тебе,
Ти мовчки ховаєш себе половину
У морок, який твої сни загребе...
Коли у тобі ані сліз, ні емоцій,
А у побратима нема голови,
І він покурити тепер вже не в змозі,
А ти маєш ворога взяти живим...
Коли відриває у друга кінцівки,
Й по трупах до нього повзеш на зубах,
Тримаючись лиш за продовження цівки,
Неначе за небо в скоцюрблих руках...
Коли наривається взвод на засаду,
Поранені хлопці від болю кричать,
І ти їм ніяк і нічим не зарадиш —
Це буде навіки в тобі, мов печать...
З флешбеків тепер повернутись несила.
Ці спалахи пам'яті палять щомить.
Ось так ця війна по смертях поносила,
Що дивно, як серце світами щемить...
Флешбек — явище, коли минуле раптово проривається в сьогодення, переносячи людину в травматичну подію, ніби вона відбувається знову..
24.09.2025
