* * *
Ця чашечка з полинним чаєм —
Неначе чаша співчуття.
Думки пливуть над небокраєм
І їх не спинить сум'яття.
Сплелись бентежності у герці,
Безмежжя линуть з висоти.
А що тремтить в твоєму серці,
Зіркам сказати зможеш ти?
Лише за істини межею
В тобі відлуняться степи...
Там ти зустрінешся з душею,
Щоб чашу днів своїх допить.
