Я свою пам'ять не зітру,
Аби лишень тебе забути,
Коли з тобою в тишину,
Щоб грім в собі відчути.
Мені ім'я твоє насниться,
Серед повалених дерев.
Я б міг тут просто забариться,
Аби не йти туди, вперед..
Холодним потом умивавшись
З нічного жаху у світанки,
Я б міг тут просто забавлятись,
Як вітер грає з вітряком.
Ні! Не серйозно! Так не можна!
Давай ми все ускладнемо
Давай в нас буде замість дружби,
Німе, обурене кіно.
