Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірин Ка: Пень Ок - ВІРШ

У лісі жив самозакоханий пеньок. Зарозумілим був, усі йому не ок. Береза поруч надто говірка, Все глузував із дзенькоту струмка. Плече постійно муляють гриби, Дуби куйовдять молоді чуби, Дратують і нагадують про вік. Влаштовують людиська тут пікнік. І дощ косий, і сонячне тепло Не до смаку, наморщивши чоло, Ганяв мурах, метеликів та мух. Й від злоби так щодня помалу трух. Лиш він один був вартий похвали, В пихатості його роки спливли. І не було прощань, гучних промов і сліз, Зітхнув з полегшенням старий та мудрий ліс… Коли увесь довкола світ чомусь не ок, Корчуй з душі самозакоханий пеньок.