Посріблили літа мої коси,
Павутинки печалі вплели...
Вересневі сади безголосі,
А весною так рясно цвіли.
Як дзвеніли вони солов'ями,
Аж котилася лугом луна!
І раділа життю разом з нами
Неповторна і світла весна.
Літо склало роки у покоси,
Сльози сховані в краплях роси.
Посріблили літа мої коси,
Та додали тепла і краси.
... Осінь йде золотою ходою,
Наливає медові плоди.
Я з тобою, ти поруч зі мною,
Хай ця мить буде з нами завжди!
