Пиши, бо це в тебе ніхто не відніме,
друкуй на папері, в уяві своїй,
коли навіть фрази здаються пустими
і світло застигло у тиші німій.
Пиши, хош ті вірші багато хто пише,
рахуй підсвідомо в рядках голосні,
і стане рясніше, і стане ясніше
у темряві думки, у мареві снів.
Пиши, моя дівчинко, терпко і пряно
про щось особливе і зовсім просте,
писати тобі зазвичай притаманно
малюючи серцем, без пошуку тем.
Ці рими з думок твоїх більше не стерти,
не стерти із пам'яті радість і біль.
Пиши і складай у незримі конверти,
пиши про важливе в майбутнє собі.
