Ми народились в мультивсесвіті й надії,
Що наші зустрічі можливі при житті.
Що всі розмови вигадані, всі ті мрії,
Що в снах лиш бачили, реальними були.
Як випадковості тлумачили ми дії,
Але багато співпадінь нас віднайшли.
Навколо ширились стежки й росли події,
Що відбувались в паралельній частоті.
Ми ж все сприймали, як примари і стихії,
Лиш серце не вдалось уберегти.
Від усвідомлення того, що десь ми в силі
І маєм щастя миті, що сплелись в душі.
Й усі провали й негаразди, весь той смуток,
У круговерті додає він сірий тон.
Ми покалічені надією, що мертві
Не будем знов дивитися у вічності той сон.
