Проживала у лікарні муха Соломія,
Мала працевлаштування у відділ Терапія.
По іменно хворих знає і чим хто хворіє,
В кого жар, на лоб сідає свої лапки гріє.
На обхід ховалась муха в лікаря перуці,
Там навчалася таємній медичній науці.
По обіду Соломія літала поволі,
Смакувала чи у каші вистачає солі.
Якщо хворий десь ковбаску забув у шухляді,
Соломія як літак кружля на параді.
Коли денний відпочинок і лягають спати,
Муха кожного за носа летить лоскотати.
А найбільше полюбляє муха Соломійка,
Коли ляпає раптово чудо мухобійка.
Люди хворі, не спроможні вдарити прицільно,
Тож вона їм за зарядку ставить задовільно.
Пішли скарги:- Чом літає? Це не ферма,годі!
Якщо муха, геть з лікарні! Живи на природі!
Хай кварцують всі палати, миють все із хлором
І розвішують липучки темним коридором.
-Що ж, панове, ви усі тимчасово хворі,
Я чекатиму на вас вдома і надворі.
Кварц і хлор не допоможуть, мийте добре руки,
Бо у мене нові друзі-це зелені мухи!
18.09.25р. Олександр Степан.
