Я більше не рахую хвилі в морі
І босоніж ні кроку по росі,
Давно не бачу у нічні часи,
Як дивовижно в небі сяють зорі...
Мені привозить Glovo зранку каву,
Я викликаю в Uber(i)таксі,
Бо електронка у салон краси,
Свята як Бог, й мене не зачекає...
Тут телефон, там стукаю по клаві,
В перервах поглинаю сет новин,
А в небі пролітає сірий клин...,
Й пухнастий котик гріється на лаві...
Осіннє листя прикрашає віти,
А я біжу й не бачу ..., як сліпа
Кобила.... і скаженна..., хто б приспав..,
Живу в інетах, наче родом звідти...
Та вирубіть вже хтось оці тирнети,
"Не в мережі", хто- небудь, напишіть...,
Життя короткочасна, цінна мить
Й на неї ви не купите білети....
