У тиші ночі та в безмежжі тьми,
Де сяє світло, наче сни зими,
Небесний глек розлив свою зорю —
Молочний шлях у хвилях я беру.
Тече на світло срібна течія,
І всесвіт шепче: "Вічність — це й моя".
Краплина мрій упала в глибину,
Щоб розбудити в морі тишину.
Там хвилі — зорі, там немає дна,
Ллє сяйво ніч — прозора й запашна.
І серце вірить: кожен дивний шлях
Веде до світла, що палає в нас.
16.09.2025
Карина Олега Шупляка
Щиро дякую за натхнення!
