О,Господи, благослови цей ранок,
що буде, я не знаю в цьому дні,
в моє вікно зійшов новий світанок,
його даруєш знову ти мені...
Подякою приймаю подарунок,
хоч не здолати,може,всіх вершин,
мій день, немов, загорнутий пакунок,
у ньому ти мою судьбу верши...
Якщо мій час омиється печаллю,
Ти поряд будь і відсумую я,
душа живе в тендітності кришталю,
для Тебе цінна і сльоза моя...
Коли ж у дні знайдеться місце щастю,
зі мною, Боже,смійся і радій,
бо радість-це мій щит перед напастю,
де кожен день відкритий для подій...
Промінчик перший в шибці відіб'ється,
десь пташина, вдячно, заспіває,
мій ранок в роздум знову увірветься:
є Божа милість,бо життя триває...
Гарний вірш