Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Іван Мотрюк: Тихий вечір. - ВІРШ

Тихий вечір. Сонце за обрій вже тихо сіда Над озером там похилилась верба. Вітер легесенько хвилю жене, Качка край берега тихо пливе. Вечір осінній .Та тепло іще Літечко скоро від нас відійде. Листя опаде ,прийдуть холоди Пара спинилася біля води. Скрипку ,старенький ,виймає скрипач, Сумно полинув над озером плач, Він капелюха на землю поклав, Щоб копійчину якусь хтось подав. Сонце здається торкнулось води, Закохані пари підходять сюди. А скрипка ридає, за душу бере На сході вкраїнськім війна десь іде. Хтось гине в запеклім ,нерівнім бою Віддавши життя за країну свою. Щоб пари оці поженитись могли, А діти щоб наші до школи ішли. Щоб скрипка не плакала жалісно так, Щоб руки ніхто не стискав у кулак, Щоб всі посміхались ,щасливі були. Щоб діти родились ,батьки щоб жили. Старенький скрипач щоб не брав копійки, А в френчі стояв і співав пісеньки, Щоб люди від щастя всміхалися всі І мир щоб настав на вкраїнській землі.