Погасла іскра, попіл захолов.
Ніякий вітер не розпалить ватру.
Занадто пізно ти сюди прийшов,
Мабуть що, повертатися не варто.
Я часом вірю в магію прикмет,
І навіть трохи вмію ворожити.
Але бува, могутній інтернет,
Таки конкретно заважає жити.
Раніш, як розійшлись, то назавжди,
І ні за ким ніхто уже не стежив.
А зараз, хоч не хоч, вряди годи,
Стрічаємось навіщось в соцмережах.
Такий вже світ, він інший, ми - не ті,
Тому пливемо всі за течією.
Була весна - у іншому житті,
Я рада, що вона була МОЄЮ!
