Він дарував їй троянди,
Світлі, як рання роса.
В запахах ранніх лаванди
З поглядом в небеса.
Він дарував її квіти
Вранці...під хвилі прибій.
"Ти, ти найкраща у світі"-,
Тихо її шепотів.
Він її слухав крізь тишу,
Він...він без неї не жив.
"Дай я тебе заколишу", -
Ніжно її говорив.
Він дарував своє серце,
Душу свою доручив.
"Жити без тебе - без сенсу..."
Він її так любив.
