Існує розбіжність,
у ній правда життя:
шо зрада і вірність-
шляхи без вороття...
Бо вірність цнотлива,
з нею вік проживеш,
а зрада примхлива-
її ,в котре, зірвеш...
Як зійдуться в одному,
на руїні основ,
не повинна ні в чому,
лиш заплаче любов...
Може, зраді пробачить,
може, щось збереже,
та розбіжність, одначе,
в ній оселиться вже...
І помчать дві дороги:
"прощу" і "прощай",
та нема знайти змоги,
свій утрачений рай...
