Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Хто ми тепер? - ВІРШ

Розбиті хмари, Де ваш дім? Танцюють тіні, Крила горять, ангели пали, Але все ще летять. Вітер рве, розриває тіла. Осінь-зима, осінь-зима. Падші ангели Шукають тепла. Блукаючі душі. Дороги нема.. погасла зоря, вигоріло все, вигоріло до тла, вигоріло до тла. Хто ми тепер? Якщо темрява не зникла, світла ж нема, світла нема, темнота, темрява. У дзеркалах відображень більше нема. Зламані годинники.. там на стіні небо в вогні, небо в вогні. Світло і темрява як струни на одній руці. Кожен акорд звучить в порожнечі. Падші ангели Шукають світло, Блукаючі душі, Дороги немає. Тіла в вогні Спалюють дотла. Хто ми тепер, Якщо темрява не зникла? Спалахи зірок, Як холодний потік. У безодню кричиш, Але ніхто не покличе. Тіні танцюють. Вогонь їх веде. Але в цьому полум'ї спасіння нема. Падші ангели світло шукають, Блукаючі душі постійно блукають. Дороги нема. Тіла в вогні Спалюють дотла. Хто ми тепер? Хто ми тепер? Ми є? Нема, певно нема.