В обіймах легше бачити красу -
в комахах, в перших соняхах... І в людях
Прикласти до плеча свою щоку
й тримати теплу доброту на грудях
В обіймах легше вірити в людей,
в безмежну ніжність поміж чвар і злості
Сховати душу від чужих очей
і як сорочку скласти у чийсь простір
Лише зігріти серце від зими
та стишити в твоїх руках неспокій,
відчути поруч дихання: живи!
В обіймах вдих - короткий і глибокий
