Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Береза: Вечорові осі - ВІРШ

Я, мабуть, читаю в соте, І знову слова тривожать. І байдуже на чесноти — Така уже я, мій друже. Таке уже в мене серце — Гаряче, шалене, плинне. Ми з Вами, мій пане, вперті Й по-доброму безупинні. Такі уже в нас дороги — У Мюнхені, Римі, Відні… Й однакові в нас тривоги, І радощі теж подібні. А знаєте, час не владний, Щоб стерти найкращий спомин. Він дихає поруч з нами, Як тихий і вірний спільник. Й смарагдова домовина — Всього лише тиха пристань, Як сплачена десятина За щирість, за слово чисте. Та навіть коли зникає Усе, що тримало досі, — Ви той, хто щораз здіймає Мої вечорові осі. І навіть коли спокуса Затьмарить душі бажання, Ми з Вами знаходим музи У крихтах свого світання. Бо все, що було минуще, Вкладається в рими правди, А в пам’яті — тепле, сущє, Як промінь, що гріє завжди. © Ольга Береза