Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Мовою жоржин - ВІРШ

Шепоче вечір мовою жоржин...
І проступають зорі попід шкіру...
І мить - не мить, і час - не часоплин,
і ніч граційно переходить прірву.

Роздоллям розгортаються шляхи...
І, наче нить, до щастя - срібна кладка...
І вкотре розквітають ці мохи,
котрим цвісти не приходила гадка.

І вкотре місяць молодо - з-за хмар...
І ти в долоні набираєш воду...
Бо в тій воді - якийсь незнаний чар,
котрий з боліт веде тебе додому.

І щось, котре дарує знову вдих...
І кружеляння світу, кружеляння!..
Допоки біль у затінку притих.
Допоки відчай ще - недоячання...

І тільки тихий шепіт вечорів...
Жоржинове відпущення печалі...
Де забуває час про часоплин.
А ти на ранок вирушаєш далі...

29.07.25 р.

ID: 1047298
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 07.09.2025 18:55:56
© дата внесення змiн: 08.09.2025 12:35:09
автор: Леся Геник