у забутих шухлядах
є дитячі анкети -
там залишився почерк,
тільки почерк... а де ти?
а ми дітьми сміялись
і летіли записки...
і все раптом сховалось
у воєннії списки.
чи це все справедливо?
аж ніяк - розриває.
Вась... мої сльози як зливи...
ти пробач. обіймаю.
пам'ятаю як в книгах
ти любив проживати.
а війна - наче крига,
її - не - прочитати.
де знайти всі причини?
не загоїти рани.
і лиш тільки світлини,
і лиш тільки пошана.
07/03/2023, 18:34 - Польща, м. Кельце.
