Написано, написано багато...
Поставлю крапку, викину перо.
Бо нікому ці опуси читати,
Не в моді поетичне ремесло.
Сховаю в скриню віру і надію,
Що хочеш, музо, то й тепер роби..
У небо відпущу найкращі мрії,
Нехай летять собі, мов голуби.
Піду до річки, сяду під вербою,
Думки від рим отут прополощу.
Усі жалі за бистрою водою
В далеке синє море відпущу.
Та, наче птахи в небесах кружляють,
Роями бджоли в голові гудуть .
Вірші на волю вкотре відпускаю,
Вони ж не хочуть волі і не йдуть.
...Тож замість крапки я поставлю кОму,
Замість пера - включаю ноутбук.
І починаю пісеньку знайому -
Політ фантазій, й спритність рим і рук...
