Хоча б ще раз побачити дощі
З краплин кохання, що біжать на склі,
Хоча б ще раз промокнути душі
У бризках, що здіймають кораблі.
Хоча б ще раз поринути в очах,
Глибоких, наче світла чистота,
Хоча б ще раз згоріти на вустах,
Тебе торкаюсь кожну ніч з листа.
Хоча б ще раз згорнути у обіймах
Незайману і неземну красу,
Хоча б ще раз злетіти в хмарах білих
І на траві побачити росу.
Хоча б ще раз пірнути в теплоту
І розчинитися там на частинки,
І розтопити вічну мерзлоту,
Хоча б ще раз торкнутися жаринки.
Торкнутися хоча б ще раз душі,
Хоча б ще раз почути голос ніжний,
Хоча б ще раз проснутися у сні,
Хоча б ще раз насправді бути вільним.
