Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: Я вкорінилась в землю цю. - ВІРШ


Надія  Тополя: Я вкорінилась  в землю цю. - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




Я вкорінилась в землю цю.

Я вкорінилась в землю цю. Багатства більшого не треба. Запам"ятаите істину просту: Земля своя і лише в ніи потреба. Вона квітує, медом віддає. Нектаром млосним тіло напуває. Земля завжди була, буде і є. И про кожного вона з любов"ю дбає. Земля- це наша сила і надія. Земля - це оберіг для снів. Це наимогутніша для серця сила. Немає тут кордонів и берегів. Земля одна і всім вонв підвладна. Тож берегти її повинен кожен з нас. Потрібно лиш вдягати її вчасно В земну красу завжди і повсякчас. Не битвами за мир, не віинами в пітьмі. Такого піклування їи не треба. Як матір треба берегти її. И бажати мирного і світлого всім неба.

ID: 1046770
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 30.08.2025 21:33:24
© дата внесення змiн: 30.08.2025 21:33:24
автор: Надія Тополя

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (170)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Зелений Гай, 27.09.2025 - 18:59
Кожен день надихай нас радість од краси рідної землі 1st 12 12 12
 
Надія Тополя відповів на коментар Зелений Гай, 01.10.2025 - 17:28
дякую, що завітали.
 
Іван Мотрюк, 01.09.2025 - 19:39
12 Гарно і патріотично .СЛАВА УКРАЇНІ give_rose give_rose give_rose
 
Надія Тополя відповів на коментар Іван Мотрюк, 01.09.2025 - 19:43
Дуже вдячна, що завітали на мою сторінку.
 
Катерина Собова, 31.08.2025 - 21:36
12 12 12 Дуже мудрий вірш, Надійко! Ми, люди, такі нікчеми, сплюндрували все навколо, наче вже не маємо тут жити! cry
 

Нові твори