Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: сіль землі - ВІРШ

Погляд у минуле, як чорно-білий фільм на екрані. Там, де ти - Там світло, там світло , промінчик вузький. Я ж, як і раніше на задньому ряду Блондинці пальчиками груди лоскочу. Теплий штиль, Скелі мовчать, Шепіт затоки, чайки кричать. Блиск твоїх очей.. Слова оживають.. Як чайки над морем У просторах кружляють. Я ж, як і раніше на задньому ряду знімаю бікіні, груди твої в долонях стискаю і стегна і стегна, як хвилі, як хвилі ласкаю, Ми хитаємо.. хитаємо.. уже й не ховаємо. Погляд у минуле як у старий фільм. Там ти. Там світло, теплий штиль. Скелі ж мовчать. Блиск очей. Ти як алмаз, ти як алмаз. Я ж, я ж -водолаз. І знову між очей, знову між очей.. зірки виблискують, пташки співають, блондинка знову поруч, її губи співають. Хвилі, Хвилі, Несіть мене Туди, Де скелі зберігають імена, Де голос твій звучить, як прибій. Я був там, Був там, Коли ти зі мною. Вітер рвав вітрила моїх снів.. Твоїх дотиків сліди, Як льону Зім'ятий шовк — вузол на пам'ять. Не біль, не біль - заспівай мені, заспівай! Ти мій океан, Ти мій рояль.. ах ця далечінь... ах ця далечінь. І час минає.. Як пісок крізь пальці. Але в серці залишилися ті пляжі і танці. Твої скелі.. Твої затоки.. Говір хвиль — ми ще живі. І час минає, Як пісок крізь пальці. Але в серці сіль землі лишає, оставляє.