Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: laura1: Мовчанням не карай (романс) - ВІРШ

— Не забувай мене, прошу, не забувай! Хай і розлука з присмаком полину. Колись пішов (ла), сказавши байдуже: — "Бувай", А клени шелестіли без упину. І досі бачу силует твій вдалині, У сутінках вечірнього розмаю. Літа промчали і ми вже немолоді, А я тебе ще й досі пам'ятаю. — Не забувай мене, прошу, не забувай! Не говори, що ми були — не пара. Що не для нас буяв колись бузковий рай І не для нас мелодія звучала. Твої світлини ще і досі бережу! Твій юний образ бачу і донині. І хоч заметені стежки у давнину, У снах рожевих знов до тебе лину. — Мовчанням довгим, безутішним не карай! — Скажи, слова, що вилікують рани. — Не забувай мене, прошу, не забувай! Адже колись цвіли для нас каштани. 26.08.2025 Л. Маковей (Л. Сахмак)