Тепер я знаю, що є незалежність,
Я усвідомила, що їй нема ціни,
Що незалежність - це безмежність волі й велич висоти,
Що незалежність - це співати славень, радіти ранку,
Купати ноги у росі.
Молитись Богу, що єси
І тут, і там, повсюди...
Молитись так, як вмієш ти,
І дихати на повні груди...
Тепер багато знаємо... А досі?
Що заважало знати нам?
Любити Україну в суголоссі,
Щоб тут не було чого робити ворогам?
Любімо Україну так, щоби сльоза бриніла,
Коли луна державний гімн.
Любімо так, щоб у душі щеміло,
Як бачимо наш стяг, що десь замайорів.
Тепер ми знаємо, що є свобода,
Хоч так і не навчились у Сковороди.
Остання у народу є нагода,
Такої більш не буде,
Міцної незалежности для України досягти.
