Я стомилася.. Мені цього світу так багато,
Що хочеться плакати, і все на ходу ламати..
Хочеться зникнути, виключити телефони,
Увімкнути музику і записувати на диктофони.
Хочеться як колись з дешевим вином і сиром,
Сидіти на лавочці і бути просто щасливим.
Хочеться вийти в поле.. і сіна стОпи складати,
Хочеться жити… не хочеться сумувати..
Як колись у дитинстві корів пасли в край городу..
Щасливі були, хоч тоді ми не знали і зроду,
Що життя як промінчик сонця із рання…
Все пройшло-а сиділа би досвітання .
