Літо на призьбу присіло під хату,
Вечір п'янив так всіх запахом м'яти,
Чорні черешні всміхалися смачно,
Ластівкам в стрісі тепло й не лячно.
Падали зорі десь в літні покоси,
Мавка стежиною йшла через роси,
Там десь Лукаш напував ще коня,
Сонце прощалось з турботами дня.
Синім цвіли серед жнива блавати,
Десь перепілка йде діток шукати,
Золото місяць вплітав в перевесла,
Верби над річкою слухали весла.
Тихо стелився туман по долинах,
Стріхи закутані в сивих свитинах,
Тихо до Бога з молитвою в серці,
В небо дивилися ріки й озерця.
Галина Грицина.