якби він знав, якби...
якби він знав мене.
якби сказав, якби…
якби сказав: «мине…
мине твій біль, мине…
мине цей біль душі,
а літо принесе
в суху печаль дощі.
хай почуття-чуття
до нього линуть теж.
моя любов, моя -
не має в світі меж.
03/09/2004 (с. Настасів, Тернопільського району)
P.S.: ці рядки (підліткові пориви) я написала внаслідок своєї першої закоханості у племінника вчительки математики, за ним бігало багато дівчат, і я щось тоді мало чим відрізнялась від них. Тільки дівчатка з ним тусувались по дівчачому, поцілунки, обіймашки. Ну а я з ним підтягувалась на турніках, в мене був інший підхід, на жаль чи на щастя, він не зацінив і не догадався, чому я качаюсь так часто))) але час від часу показував мені, що вав, супер:) і тоді я думала, що це точно любов, поки не побачила як він цілував іншу, відтоді я і якщо підтягувалась, то вже не для нього:)
