Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Коломоєць: Невже ж то правда, що кохання вічне… - ВІРШ


Людмила Коломоєць: Невже ж то правда, що кохання вічне… - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 5

Пошук


Перевірка розміру




Невже ж то правда, що кохання вічне…

Невже ж то правда, що кохання вічне І не згасає в полум’ї зневір! І те, що уродилось пересічним, І те, що лине горлицею в бір? Хіба його дощі не поливають? Вітри не крутять, сонце не пече? Хіба ворони гнізда не звивають І сови не кричать в тиші ночей? Чому ні вигнання, ні час, ні грати Не в змозі його стерти чи убить? Ой, як багато з нього можна брати, Ще більше подарує кожна мить. Летить по світу у піснях крилатих, — Легендами покрилось не одне, — Ніщо його не може подолати, Таке тендітне і таке міцне. 15. 05.1994 ©Коломоєць Людмила Петрівна

ID: 1042961
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.07.2025 19:24:36
© дата внесення змiн: 03.07.2025 19:24:36
автор: Людмила Коломоєць

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (38)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори
Доля правди
Поезія для дітей
Крила весни
Поезія для дітей