МІЙ ПЕВНИЙ ШЛЯХ
Крізь хаос йду, де чутно кожен крок,
Де доля сипле виклик не один.
І лиш в дорозі бачу ясність строк,
Що рух ведуть до щастя та вершин.
Цей шлях не раз назву тропою втрат,
Та я іду, бо бачу вже мету.
Не втішить спокій затишних палат,
Бо тільки в русі істину знайду.
Коли зриває буря всі мости,
І небо хмари стягує вночі,
Тоді з'являються думки прості:
Хто йде вперед, в того усі ключі.
І там, де втрати, там росте зерно,
Що дасть колись врожай великих днів.
Я вибрав шлях уже собі давно,
Де вся ця путь — з натхнення та віршів.
Хай світ лякає смертю кожну мить,
Та я тримаю крок на певний звук.
В бою з хаосом серце ще горить,
Я — Мирослав, а прізвище Манюк.
Мирослав Манюк
24.06.2025
