Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Хіба це гріх?! - ВІРШ

Хоч я маю чотири рочки, По мені теж пройшлась війна… Мамі любим я був синочком, Та згоріла в вогні… вона. Шлях життєвий мій закороткий, Та обпалений теж вогнем. В нім згоріла і мами фотка… Не зігріє й вона мене… Татко там, де війна вирує, І не видно їй ще кінця… Він за мене також воює… Не згадаю ж його лиця. Тож один я тепер у світі, І слабке ще моє плече. Скільки ж діток тепер – сиріток! – Думка серце моє пече… Звідки сили мені набратись, Коли всюди – холодний світ? Ні сестрички нема, ні брата. Ніби дерево я без віт… Але ж хочу я маму й тата – Не чужих, а своїх. Своїх! Щоб жили ми у теплій хаті… Ну, хіба, Боже, це є гріх?! 22.06.2025. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко