Конику, коне, мій вороний,
Неси мене, неси..
Неси туди,
Де птахи гнізда в'ють,
Де море розлилось.
Туди, де небо зітхає,
Де сонечко з променів косу
Розплітає.
Там вітер гуляє, там пісня живе,
Циганка у танку, мов вогонь оживе.
Там радує все, там буйно цвіте.
Три коня за обрій летять без сліду
Зорі, ніби палають у їхньому сліду.
Циганка сміється мов ніч її дім,
Три коня за обрій в погоні за ним.
За вітром, за духом ще тих воронних.
О, вітре, мій друже,
Як же чудово, музика в тиші,
Цигани навколо, вогненне коло,
Ой, як же чудово.
Де місяць, мов човен пливе в небесах,
Циганка сміється мов ніч її дім,
Пісня лунає, гітара циганська серця окриляє.
Три коня за мрію, в погоні,
А ми летимо над вільнім
простором.
Де місяць мов човен пливе в небесах,
Де пісня мов хвиля гуляє в степах,
Циганка танцює, мов вогонь погляд ласкає,
В її очах любов, любов окриляє.
Три коня за обрій летять без сліду,
Зорі мов палають у їхньому сліду,
Циганка сміється мов ніч її дім,
Три коня за мрію в погоні за ним.
Куди вони мчаться, куди їх несе?
Де обрій сховає в собі те усе?
Циганка мов бур,я мов казка ще та,
Три коня за нею і далі й гора.
Три коня за обрій летять без сліду,
Зорі мов палають у їхньому сліду,
Циганка сміється мов ніч її дім,
Три коня за мрію в погоні за ним.
Три коня за обрій летять без сліду,
