Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Vita V-D: Знов місто дихає так важко. І болить - ВІРШ

Пірнула ніч у наш старий Дніпро, а зорі, ніби очі – вниз дивились на Київ, на Софію, міст-метро... Й одна до одної стурбовано тулились. Здригнулись стіни, все навкруг дзвенить, страшенний гуркіт містом покотився. Надія в кожнім серденьку бринить. ...Вже й атеїст три рази помолився. Вогонь, вода і ліхтарі в пітьмі... Швидкі й пожежні додають тривогу у тихий шепіт кожної сім'ї, що просить сили й Божу допомогу... Світанок ледь пробився крізь туман. Здригнувся – знову пошуки й руїни. Пробитий дах, обвуглений диван і ті, хто ніч шукав своїх, без зміни. Ми бачили, як зморені й міцні по крихті розбирали спільне лихо. Їх погляди – рішучі і сумні... А ми молились. Дуже-дуже тихо. Знов місто дихає так важко... І болить. Незламне місто, схилене журбою. У грудях щем, а в небі знов блакить... Невже ми вкотре вижили з тобою?