поступ стишу, час вийшов
не лякати тишу, я не хочу лякати тишу
не дихаю, як миша, у соломі гнізда
не кліпаю, як сова, що сторожить малюка у дупла
діра, соломонова дурість, жменя вина
сито, що є вода, сплавляє кістки ріка
стовбур - моя тюрма, скам'яніла, неруйнівна
темнота, в очах темнота і немає нікого довкола
я блукаю колами, білими, червоними
сніг, кіноварна вода, коли прийде весна?
середа, посередній день
прийде гонець, приведе коней
приїде до палацу штукар, розважати придворний бал-карнавал
каламутить вітри шаман, камлає кривим горам
його гучний барабан у моїй голові бам-бам
старовинний північний варган, іржавий старий варган
відспіває хвалу небесам, а я залушусь сам на сам сам сам
у торбі сотні самсар, середовищ сумнівних мар
довгі кучері хмар, на яри, на гриби, на паркан
град гатить дахами комах
пережовують терміти страх
череп бика у безмежних степах
я - крах, ти - крах
