Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Мосійчук: Палац із сотнями дверей - ВІРШ

Палац із сотнями дверей Хова секрети ненавмисно, Пройшло крізь нього сто життів І ще пройдуть мільйони, звісно. Перед палацом густий сад, У ньому квітів різних море, Але чомусь шукають всі "Одну", свою і неповторну. Скажи мені, Палац людей, Чому Парнас всі оминули Заради тебе й тих дверей в яких вже сотні потонули. Скажи, чому усі летять на хибне світло у тунелі? Не бачать сотні, що життя лежить в сусідній паралелі. У морі див, у травах свіжих, У відблиску очей, які Забути неможливо більше. Чом не шукають більш струмки, Грааль, святого проведіння? А всі хотять лиш свіжих лавр та оплесків чекають сильних. То що, за дивний це анклав? У ньому сотні застрягали, Перед дверима в справжній рай Та хибні двері обирали, Де стіни кам'яні, а час - шахрай. Коли ж знаходиш влучні двері Там, на вершині, де чисте небо, Ти розумієш, що десь у зорях Є шлях у інший світ - Зірковий. Світлина авторки. Вовчинці, 6 листопада 2021р. Нарешті і до неї написався вірш. :)