***
«Розбиті серця...»
***
Ми, знову -- біжимо,
Ловлячи вітер
І захід сонця цілує
Лице --
Якимось чудом
Зустрілися знову
На тому пристанку
Життя,
Що вже добігає кінця,
А небо піниться
Хмарками
І ніч насувається вже
Кінцем того поцілунку,
Де тільки лиш твоє
Лице --
У сяяві і тремтінні,
Міражним спалахом
Днів,
Де були ми, тільки,
Тіні --
Розбиті серця
На тому екрані снів...
_____________________________
13.06.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
