Сини, мої помічники,
Недавно весну ми стрічали,
Не так давно вас провели,
А тут червневі трави впали
І рівними покосами лягли…
Я струджений господар,
Ще твердо по землі іду,
Зі всіма примхами погоди
Приводжу справи до ладу...
Коса тупилась і гострилась,
Та приморились старчі руки,
Душа, сини, за вас молилась,
А ви в полоні вічної розлуки…
*картинка-фото FB Vasyl Tymar
