Чи то грім, чи то КАБ - хто уже розбере,
Прислухаєшся - начебто тихо.
Крізь дощі і крізь сльози шукаєш себе
І говориш у дзеркало - Дихай!
Ну зберись вже до купи, як пазли доньки,
Сонце - зверху, земля - під ногами.
Та нема під ногами твердої землі
Світ крихкий, наче він з орігамі.
Дощ уперто іде і облизує скло
Блискавиці охоплюють небо.
- Мам, чого ти ще досі не йдеш в коридор?
Я не хочу вмирати без тебе.
06.06.2025
#Суми_вистоять
