2025-06-04 Якби ж то мати крила нові.
Якби ж то мати крила - нові та чисті,
Не заплямовані брудом брехні, образ,
Ні заздрістю скрізь пліснявою вкриті,
Де пір'я не спаплюжив липкий страх.
Не зламані під гнітом від розлук та болю, -
О скло нерозуміння збиті в кров,
До попелу ущент не спалені війною,
Та дике пір'я прориває шкіру знов.
Якби ж то мати крила – нові та світлі,
Прокласти ними шлях у темряві незгод.
Яскраві від небес, незгасні в прірві,
Блискучі та легкі, нестримні до пригод.
Якби ж то мати крила з мрій дитячих,
Простих, відважних, райдужних, смішних,
Не знаючих кордонів у просторі та в часі
У цей момент, без зайвих дум гірких.
Без люті, злоби, без осуду, без травм,
Знецінення, цькування, втрати віри
В себе, в людей, в цей день та у майбутній стан,
У гідність, просту правду, справедливість.
Якби ж то мати крила – нові та сильні.
Розкривши їх, зробити помах той єдиний,
Відкинувши зайві сумніви глибинні,
Тягар від важких дум та ставши вільним.
