Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Райка: А я класику люблю - ВІРШ

Коли мені так важко стане, До себе тягне фортепіано. У ситуації епічній Віддамся музиці класичній. Педаль, баси, дієз і гами Розірвуть тишу і квартали. Зіграю Шумана, Шопена, Вівальді може, чи Болена. Застигне навіть Альбіноні При грі моїй на мегафоні. Ну, що ти, Моцарте, смієшся І все хапаєшся за серце? Ну, добре! Буду припиняти, Сусіди вже побили п’яти, Коти давно й собаки рвуться, Ну, добре! Треба схаменуться!