|
Падай, мій милий, мов дощ на плечі,
Звійся вітрами через провулки,
Там, де спокійний, зоряний вечір
Стане комфортним, теплим притулком.
Падай без страху - в тебе є крила,
Лиш один помах - зможеш летіти.
Навіть війною не загасили
Серце відкрите для всього світу.
Що тобі видно з синього неба:
Ніч безпросвітну, сонячний ранок?
Більше немає жодного "треба",
Більше немає жодних прив'язок.
Падай, мій милий, - в цьому свобода:
Дихати легше під небокраєм.
Хай не лякає злісна негода -
Ти тепер вище цілого раю.
31.05.2025
© Валерія Кропівна
ID: 1040881
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.06.2025 22:29:33
© дата внесення змiн: 03.06.2025 22:29:33
автор: Валерія Кропівна
Вкажіть причину вашої скарги
|
